Як працює інтернет?

вересень 2015

Зміст

  1. Декілька цікавих фактів про інтеренет
  2. Основні блоки/поняття
  3. Як працює всесвітня мережа інтернет?
  4. Що таке Ip-адрес PC?
  5. Що таке URL?
  6. Що таке DNS (доменна система іменування)?
  7. Що таке протокол?
  8. Що таке маршрутизатор?
  9. Що таке порт?
  10. Заключення

Інтро.

- Якщо вже програмуєш, то напевно ж варто знати як працює всесвітня мережа Інтернет. Хоча чесно я цим не цікавився років з п'ять і чудово себе почував, але ж... все ж... цікаво як воно працює?...

- Матеріал в статті викладу з позиції, що я сам теми не знаю і я студент, що розшукує в мережі інтернет інформацію "Як працює інтернет?". Прям, каламбур :)

- Матеріал викладений в даній статті звісно взятий з інтернету, тому достовірність матеріалу відповідна :) . Більше того, по правді кажучи як насправді інтренет працює, може стверджувати лише відповідний мережевий спеціаліст... Я ж лише особа, що цікавиться, як ж воно працює, і тому вся мульти-специфікація цього напрямку складновата чи навіть не те щоб складновата, але вникати в суть небачу сенсу (IMAP, TLS, UDP, IGMP, RIP, HDLC, eDonkey та інші шифри)...

- Та ще,... як і всі сучасні технології, матеріал щодо організації мережі досить складний, звісно із своїми стандартами, правилами, программами, та технічним обладнанням,- тому в цій статті буду намагатись зрозуміти лиш основні аспекти функціонування мережі інтернет....

Декілька цікавих фактів про інтернет

Мережа інтернет, це сила, тут безліч можливостей, як для зростання так і для того, щоб змарнувати час. Всесвітня павутина проникла в усі сфери життя людини. Тут люди вчаться, працюють, відпочивають, знайомляться, спілкуються. Мабуть, на планеті вже не залишилося такої людини, яка б не знала про інтернет. Мільйони людей користуються ним частіше, ніж телевізором або радіо. Практично кожен зареєстрований у соціальній мережі. Давайте ближче познайомимося з всесвітньою павутиною,...


Як виглядає інтернет?

internet scheme

Чарівність мережі інтернет за ресурсом opte.org станом на червень 2015 року.

internet scheme

Чарівність мережі інтернет станом на листопад 2010 року.



Яка кількість користувачів інтернету? За даними ресурсу internetworldstats.com на сьогоднішній день вересень 2015 року налічується орієнтовно 3,079,339,857 користувачів інтернету.

Розподілення користувачів інтернету по світу:

internet users in the world

Як з'єднується мережа? Звичайнісіньким кабелем довжиною за 4 000 кілометрів :) За даними ресурсу submarinecablemap.com

cables map

Кількість інтернет сторінок сайтів інтернету? За даними ресурсу worldwidewebsize.com на сьогоднішній день вересень 2015 року налічується 4.73 мільярдів сторінок.


Який об'єм обміну даних інтернету? За даними ресурсу cisco.com Глобально, Інтернет-трафік досягне 136,1 ексабайт на місяць в 2019 році, в порівнянні з 42,4 ексабайт на місяць в 2014 році. Звісно тут варто було б ще спитати, ексабайт це скільки?

байт Б (B) 100
кілобайт кБ (kB) 103
мегабайт МБ (MB) 106
гігабайт ГБ (GB) 109
терабайт ТБ (TB) 1012
петабайт ПБ (PB) 1015
ексабайт ЕБ (EB) 1018

1 ексабайт = 1 000 000 000 000 000 000 Байт

Байт (англ. byte) — одиниця виміру обсягу даних. Найменша адресована одиниця пам'яті ЕОМ. Містить 8 бітів.

picture about internet

Ще цікавого про інтернет

Роком народження павутини можна вважати 1970 рік, так як саме в цьому році було вирішено пов’язати всі мережі світу в одну. На даний момент інтернет є найбільшим архівом світу: в ньому можна знайти все і він доступний кожному.

На даний момент середньостатистичний сайт новин має стільки інформації на своєму сервері, скільки могла вивчити одна людина за все своє життя в 18 столітті.

Радіо в свій час було потрібно майже 40 років, щоб привернути увагу 50 мільйонів слухачів, а телебаченню — 13 років. Дивно, але інтернету знадобилося всього 4 роки, щоб їм стали користуватися така ж кількість юзерів.

Щодня по інтернету розсилається близько 250 мільярдів листів, 81% з яких складає спам

Перший в світі сайт побачив світ в 1990 році. Це був info.cern.ch. Його створив Тім Бернерс, де і опублікував опис технології www.

На сьогодні інтернет-магазинів зареєстровано більше, ніж звичайних, відповідно, інтернет-продаж за неофіційною статистикою — найпоширеніший заробіток в світі.

Директора у Інтернету взагалі немає, в зв'язку з тим, що в ньому зберігається величезна кількість інформації з різних незалежних проектів. Інтернет об'єднує безліч мереж по всьому світу, відсутній головний центр - немає керівництва, Інтернет незалежний.

Середній 21-річний молодий чоловік провів 5 000 годин, граючи у відеоігри, прочитав 250000 електронних листів, і текстові повідомлення і витратив 10 000 годин на мобільний телефон.

Основні блоки/поняття про інтернет

Перед тим як знайомитись з матеріалом, щодо функціонування мережі інтернет, варто визначитись з деякими поняттями що будуть зявлятись в статті.

Інтернет - всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій. Інтернет становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг, таких як взаємопов'язані гіпертекстові документи Всесвітньої павутини (World Wide Web — WWW) та електронна пошта.

URL (Uniform Resource Locator) — це покажчик необхідної інформації в глобальній мережі Інтернет. Дослівно можна перекласти як Уніфікований Ресурсний Локатор. Завдяки інформації, що міститься в URL, ми знаходимо необхідну інформацію на серверах в Інтернеті.

DNS - абревіатура, означає Domain Names System або «Система доменних імен». DNS зв'язує доменні імена із цифровими адресами. Юзери використовують ці доменні імена для роботи в Мережі.

Модель OSI - абстрактна мережева модель для комунікацій і розробки мережевих протоколів. Представляє рівневий підхід до мережі. Кожен рівень обслуговує свою частину процесу взаємодії. Завдяки такій структурі спільна робота мережевого обладнання й програмного забезпечення стає набагато простішою, прозорішою й зрозумілішою.

(- якщо глянеш на малюнок відразу все стає зрозуміло :) , - іншими словами, щоб було мені особисто зрозуміло це шлях перетворення інформації, що представлена програмою на екрані монітора до рівня електричного сигналу по проводам мережі..., якщо звісно сигнал передається по проводам, якщо по оптоволокну то рівня світлових імпульсів)

модель для комунікацій і розробки мережевих протоколів

модель для комунікацій і розробки мережевих протоколів

Стек комунікаційних протоколів - це комбінація протоколів. Кожен рівень визначає різні протоколи для управління функціями зв'язку або її підсистемами. Кожному рівню властивий свій набір правил.

Протокол (protocols) - це правила і технічні процедури, що дозволяють декільком комп'ютерам при об'єднанні в мережу спілкуватися один з одним. Наприклад, прикладний протокол HTTP, транспортний протокол - TCP, мережевий протокол - IP.

Мережевий протокол в комп'ютерних мережах — заснований на стандартах набір правил, що визначає принципи взаємодії комп'ютерів в мережі. Протокол також задає загальні правила взаємодії різноманітних програм, мережевих вузлів чи систем і створює таким чином єдиний простір передачі.

TCP - Transmission Control Protocol - Протокол керування передачею - один з основних мережевих протоколів інтернету, призначений для управління передачею даних в мережі і підмережах TCP/IP.
Інформацію, яку потрібно передати, TCP розбиває на порції-сегменти. Кожна порція нумерується, щоб можна було перевірити, чи вся інформація отримана, і розташувати інформацію в правильному порядку. Для передачі цього порядкового номера по мережі у протоколу є свій власний сегмент даних, в якому зокрема написана службова необхідна інформація. Порція ваших даних розміщується в сегмент TCP. Сегмент TCP в свою чергу розміщується в дейтаграмі IP і передається в мережу.

IP - internet protocol - Адреса Ай-Пі, адреса IP (Internet Protocol address) — це ідентифікатор (унікальний числовий номер) мережевого рівня, який використовується для адресації комп'ютерів чи пристроїв у мережах, які побудовані з використанням протоколу TCP/IP. Прикладом IP-адреси може бути адреса 127.0.0.1

HTTP — протокол передачі даних, що використовується в комп'ютерних мережах. Назва скорочена від Hyper Text Transfer Protocol, протокол передачі гіпер-текстових документів.
Основним призначенням протоколу HTTP є передача веб-сторінок (текстових файлів з розміткою HTML), хоча за допомогою нього успішно передаються і інші файли, які пов'язані з веб-сторінками (зображення і застосунки), так і не пов'язані з ними (у цьому HTTP конкурує з складнішим FTP).

Маршрутизатор або роутер - електронний пристрій, що використовується для поєднання двох або більше мереж і керує процесом маршрутизації, тобто на підставі інформації про топологію мережі та певних правил приймає рішення про пересилання пакетів мережевого рівня між різними сегментами мережі.

Таблиця маршрутизації (англ. routing table) — електронна таблиця (файл) або база даних, що зберігається на маршрутизаторі або мережевому комп'ютері, що описує відповідність між адресами призначення і інтерфейсами, через які слід відправити пакет даних до наступного маршрутизатора. Є найпростішою формою правил маршрутизації.

Комутатор - (англ. network switch) або світч (від англ. switch — «перемикач») — пристрій, призначений для з'єднання декількох вузлів комп'ютерної мережі в межах одного сегмента. На відміну від концентратора, що поширює трафік від одного під'єднаного пристрою до всіх інших, комутатор передає дані лише безпосередньо отримувачу. Це підвищує продуктивність і безпеку мережі, рятуючи інші сегменти мережі від необхідності (і можливості) обробляти дані, які їм не призначалися.

Порт - це ідентифікований номером системний ресурс, що виділяється з застосунком, що виконується на деякому мережевому хості, для зв'язку з застосунками, що виконуються на інших мережевих хостах

Internet service provider - Постачальник послуг Інтернету (англ. Internet Service Provider, ISP), також провайдер послуг Інтернету, надавач послуг Інтернету, Інтернет-провайдер (від англ. to provide) — забезпечувати, надавати доступ) — організація, яка надає послуги доступу та передачі (інформації) певними інформаційними каналами.

Як працює всесвітня мережа інтернет?

- Що ж давайте дещо переглянемо складових інтернету, звісно для ознайомлення ми лиш переглянемо основні блоки інтернету і не будемо заглиблюватись в тонкощі мережі.

- Розпочнем від простого малюнка зєднання двух комп'ютерів, що спілкуються між собою через мережу інтернет.

зв'язок компюторів в мережі

Зєднання двух PC, один з Ip-адресою 1.2.3.4 та інший з адресою 5.6.7.8

- Зясуємо, що таке Ip-адрес PC?

IP-адрес

Щоб комп'ютори могли спілкуватись між собою в кожного комп'ютора повинен бути адрес, щось на зразок власного імені. Таким імям виступає Ip-адреса.

Адреса Ай-Пі, адреса IP (Internet Protocol address) — це ідентифікатор (унікальний числовий номер) мережевого рівня, який використовується для адресації комп'ютерів чи пристроїв у мережах. У мережі Інтернет потрібна глобальна унікальність адреси.

IP-адрес — це унікальний числовий адрес, що однозначно ідентифікує мережу, групу вузлів або вузол. IP-адрес має довжину 4 байти і зазвичай записується у вигляді чотирьох чисел (так званих октетів), котрі розділені крапками — W.X.Y.Z, кожне із них може приймати значення в діапазоні від 0 до 255, наприклад, 148.251.67.10.

Для того, щоб комп'ютер брав участь у мережевій взаємодії за допомогою протоколу IP, йому повинна бути обов'язково привласнена унікальна IP-адреса.

Легко підрахувати, що всього IP адрес може бути 4.228.250.625 (255 в четвертого ступеня), а зараз, коли навіть кавоварка може мати доступ в Інтернет, подібних номерів треба набагато більше.

Саме тому розроблена мережа IPv6 (ми працюємо на IPv4)...

IPv6 (англ. Internet Protocol version 6) — нова версія IP-протоколу — IP версії 6. Розробка протоколу IPv6 почалася 1992 року, а з 2003 р. його підтримку забезпечують виробники більшості телекомунікаційного устаткування (корпоративного рівня). IPv6 — новий крок у розвитку Інтернету. Цей протокол розроблено з урахуванням вимог до Глобальної мережі, що постійно зростають.

Найбільш суттєва різниця між IPv4 та IPv6 полягає в тому, що раніше на інтернет-адресу виділяли 4 байти (32 біта), що відповідає стандартній на сьогодні чотирьохблоковій адресі IP, а протокол IPv6 виділяє на адресу 16 байтів (128 біт). Це відповідає 340 трильйонам адрес (3,4x1038) або по 5x1028 адрес на кожну людину.

- Звісно ніякий користувач інтернету не вводить Ip-адресу в адресну стрічку браузера.

- В адресній стрічці браузера вводять URL-адресу веб-ресурсу, і що ж це таке?

адресна стрічка URL

адресна стрічка URL

Що таке URL?

URL розшифровують як Uniform Resource Locator. Що ховається за цими англійськими словами? Насправді все досить просто. URL — це засіб, який вказує де саме знаходяться файли в мережі. До складу URL входять протокол доступу, ім’я домену та хост машини, а також повний шлях до файлу. Таким чином, URL — це адреса ресурсу в мережі. За допомогою нього ваш комп’ютер «знаходить» той чи інший об’єкт для того, щоб «працювати» з ним.

Свій унікальний URL-адреса є у будь-якого документа, який розміщений в Інтернеті. Він присвоюється веб-сторінок, відео- і аудиофайлам та іншими документами, які зберігаються на комп'ютері. Але що таке таке URL-адреса і звідки він узявся? Не так давно, а точніше в 1990 році, для того, щоб створити єдиний вид всіх адрес вже досить великого обсягу глобальної мережі Інтернет, фахівці розробили спеціальний стандарт. Він і визначає вид адреси будь-якого документа. Стандарт отримав назву URL, тобто Uniform Resource Locator, єдиний покажчик ресурсів.

При простому переході на сторінку в Інтернеті потрібно в браузері задати структуру url-адреси, яка виглядає набагато простіше, приблизно так: ://хост>/ Для зручності представлення адреси інтернет-сторінок були придумані доменні адреси, які потрібні для ідентифікації областей, тобто одиниць адміністративної автономії. Простір імен в Інтернеті регламентується DNS - системою доменних імен. Саме завдяки доменним іменам ми маємо можливість здійснювати адресацію вузлів, а також ресурсів, які на них розташовані.

DNS сервер

Визначення Ip-адреси веб-ресурсу за допомогою DNS-сервера

Що таке DNS (доменна система іменування)?

Веб-сайти мають «зрозумілу» адресу, яка називається URL-адресою, і ІР-адресу. За допомогою URL-адреси люди здійснюють пошук веб-сайтів, але комп'ютери для цього використовують ІР-адреси. Служба DNS перетворює URL-адреси на ІР-адреси (або навпаки). Наприклад, якщо в рядку адреси браузера ввести http://google.com, комп'ютер надсилає запит до сервера служби DNS. Сервер служби DNS перетворює URL-адресу на ІР-адресу, щоб комп’ютер мав можливість відшукати веб-сервер Google.

Чи наприклад, DNS можна розглядати як щось схоже з телефонною книгою. Коли ви переїжджаєте з місця на місце, ваше ім'я залишається колишнім, а телефонний номер може змінитися. Якщо ви хочете пов'язати ім'я з новим телефонним номером, необхідно звернутися в телефонну компанію для того, щоб вона надала новий номер і поновила всі довідники.

Таким чином, IP-адресу можна порівняти з телефонним номером: коли хто-небудь набирає http://www.example.com/, постачальник послуг інтернету звертається до DNS-серверу й запитує: "Як мені зв'язатися з example.com?" DNS-сервер відповідає: "Його можна знайти за адресою 198.105.232.4". Цю адресу можна розглядати як телефонний номер сервера, на якому розміщується веб-сайт http://www.example.com.

- Відомо, що технічні засоби - комп'ютери, гаджети, планшети та інше мають як різне технічне виконання так і різне програмне забезпечення.
- Тоді питання, яким чином вони "розуміють" один одного в мережі?

internet protocol

Мережевий комунікаційний протокол

Що таке протокол?

Якщо говорити про значення «Протоколу» в комп'ютерному ключі, то безсумнівно мається на увазі мережевий протокол. Якщо пояснювати доступно, то мережевий протокол - це лише набір певних правил, які дозволяють здійснювати з'єднання і обмін даними між декількома комп'ютерами, які об'єднання в мережу. Найчастіше протоколи описують лише один тип зв'язку, але під різним кутом, а об'єднанням таких протоколів утворює стек. Найбільш наочно мережеві протоколи класифікуються в мережевий моделі OSI , яка поділяє протоколи за призначенням на сім рівнів - від фізичного рівня, на якому відбувається формування і розпізнавання електричного сигналу, до прикладного, який здійснюється програмно за допомогою центрального процесора пристрою.

модель для комунікацій і розробки мережевих протоколів

модель для комунікацій і розробки мережевих протоколів

Так як протоколи є правилами, то вони визначають роботу в мережі для будь-якого комп'ютера, який в цю мережу входить. Принцип побудови багаторівневий, тобто протокол деякого рівня визначає правила зв'язку на певному технічному рівні. Мережева модель OSI, як говорилося вище, що ділить протоколи на сім рівнів, передбачає такий розподіл обов'язків :


Схема проходження різних протоколів для передачі інформації через Інтернет

Схема проходження різних протоколів для передачі інформації через Інтернет

Основний інтернету, як мережі, є протокол нижнього рівня, названий TCP / IP . Правила, визначені в частині цього протоколу TCP, наказують розбивати інформація на «порції» і нумерувати їх. Протокол IP служить для передачі всіх частин кінцевому користувачу, після чого протокол TCP перевіряє правдивість повноцінного отримання інформації, після чого збирає в потрібному порядку і формує кінцеві дані, що збігаються з вихідними. Користувачі інтернету, навіть не дуже розбираються в комп'ютерах, напевно стикалися з такими протоколами як:
HTTP, який відповідає за передачу гіпертексту - HTML-сторінок; Доступ до яких на клієнтських комп’ютерах здійснюється через спеціальні програми, які називаються браузерами. Прикладами таких браузерів можуть бути Opera, Firefox. Саме завдяки браузеру, відбувається перехід по умовним посиланнями URL в інтернеті і відображення вмісту документів у вигляді HTML-сторінок, а доступом до цих документів, отримання цієї інформації і відображенням на ваших моніторах займається протокол HTTP.
FTP - відповідає за передачу даних зі спеціального файл-сервера на комп'ютер, з якого цей (і) файл ( и) запитується (ються);
POP і SMTP протоколи повинні бути відомим користувачам електронної пошти, де POP відповідають за вхідну пошту і обробку всієї інформації, яка пов'язана з цим, а протокол SMTP відповідають за вихідну пошту, відправлення підтверджень про прийом, або про помилку передачі;

На самому верхньому рівні, званому прикладним, ви набираєте адресу (або шукаєте в журналі, або користуєтеся обраними посиланнями) в програмі Internet Explorer, Opera, Firefox або інший, тиснете клавішу Enter і чекаєте. Протокол прикладного рівня вистачає цю адресу, додає до нього службову інформацію, розбиває при необхідності отримані дані на шматочки, упаковує кожен шматочок особливим чином і передає протоколу, що лежить рівнем нижче. Така процедура повторюється кілька разів, в результаті чого ваші шматочки перетворюються в коливання напруги в лініях передачі, наприклад, телефонних, або радіосигналів у разі бездротового Інтернету.

- Якщо компютор відправляє повідомлення, то чи всі компютори, що приєднані до мережі отримують повідомлення?
- Інтернет каже, що ні, кому варто передати пакет даних визначають маршрутизатори мережі....

Що таке маршрутизатор?

router

Приклад організації мережі із застосуванням маршрутизаторів

Маршрутизатор - електронний пристрій, що використовується для поєднання двох або більше мереж і керує процесом маршрутизації, тобто на підставі інформації про топологію мережі та певних правил приймає рішення про пересилання пакетів мережевого рівня (рівень 3 моделі OSI) між різними сегментами мережі.

Для звичайного користувача маршрутизатор (роутер) — це мережевий пристрій, який підключається між локальною мережею й інтернетом. Часто маршрутизатор не обмежується простим пересиланням даних між інтерфейсами, а також виконує й інші функції: захищає локальну мережу від зовнішніх загроз, обмежує доступ користувачів локальної мережі до ресурсів інтернету, роздає IP-адреси, шифрує трафік і багато іншого.

робота маршрутизаторів мережі

Схема роботи маршрутизаторів мережі

Маршрутизатори працюють на мережному рівні моделі OSI: можуть пересилати пакети з однієї мережі до іншої. Для того, щоб надіслати пакети в потрібному напрямку, маршрутизатор використовує таблицю маршрутизації, що зберігається у пам'яті. Таблиця маршрутизації може складатися засобами статичної або динамічної маршрутизації.

Таблиця маршрутизації (англ. routing table) — електронна таблиця (файл) або база даних, що зберігається на маршрутизаторі або мережевому комп'ютері, що описує відповідність між адресами призначення і інтерфейсами, через які слід відправити пакет даних до наступного маршрутизатора. Є найпростішою формою правил маршрутизації.

Крім того, маршрутизатори можуть здійснювати трансляцію адреси відправника й одержувача (англ. NAT, Network Address Translation), фільтрацію транзитного потоку даних на основі певних правил з метою обмеження доступу, шифрування/дешифрування передаваних даних тощо.

Зазвичай маршрутизатор використовує адресу одержувача, вказану в пакетах даних, і визначає за таблицею маршрутизації шлях, за яким слід передати дані. Якщо в таблиці маршрутизації для адреси немає описаного маршруту, пакет відкидається.

таблиці маршрутизації пакетів даних

Приклад таблиці маршрутизації пакетів даних

Існують і інші способи визначення маршруту пересилки пакетів, коли, наприклад, використовується адреса відправника, використовувані протоколи верхніх рівнів і інша інформація, що міститься в заголовках пакетів мережевого рівня. Нерідко маршрутизатори можуть здійснювати трансляцію адрес відправника і одержувача, фільтрацію транзитного потоку даних на основі певних правил з метою обмеження доступу, шифрування/дешифрування переданих даних тощо.

Що таке порт?

Порти існують для того, щоб між комп'ютерами могли встановлювати власні з'єднання різні прикладні процеси в достатній кількості. Загалом процеси функціонують на різних комп'ютерах і за потреби мають взаємодіяти. Для цього всі процеси або застосунки, які потенційно потребують комунікацій, відображаються в перелік портів на машині, і саме до цього порту звертається процес іншого комп'ютера мережі. Звичайно, процесу-ініціатору з'єднання має бути відомий порт процесу, до якого він звертається.

Формально, у протоколах TCP і UDP (сімейства TCP/IP) порт — це ідентифікований номером системний ресурс, що виділяється з застосунком, що виконується на деякому мережевому хості, для зв'язку з застосунками, що виконуються на інших мережевих хостах (в тому числі з іншими застосунками на цьому ж хості).

Для кожного з протоколів TCP і UDP стандарт визначає можливість одночасного виділення на хості до 65536 унікальних портів, що ідентифікують номерами від 0 до 65535. При передачі по мережі номер порту в заголовку пакета використовується (разом з IP-адресою хоста) для адресації конкретного застосунку (і конкретного, що належить йому, мережевого з'єднання).

У звичайній клієнт-серверній моделі прикладний процес або чекає вхідних даних (або запиту на з'єднання; «слухає порт»; роль сервера), або посилає дані (або запит на з'єднання) на відомий порт, відкритий процесом-сервером (роль клієнта).

За замовчуванням застосункам видається порт з довільним (наприклад, найближчим вільним, більшим 1024) номером. При необхідності програма може запросити конкретний (зумовлений) номер порту. Так, веб-сервери зазвичай відкривають для очікування з'єднання зумовлений порт 80 протоколу TCP.

Комп'ютер може бути одночасно http-сервером (web, 80 порт), pop-сервером (одержання пошти, 110 порт), smtp-сервером (відправлення пошти, 25 порт). Користувач може одночасно переглядати web-сторінки, працювати з поштою, викачувати файли по ftp, спілкуватися по ICQ, тобто кожна програма відкриває свій порт і працює через нього, не заважаючи іншим програмам.

Взаємодія програм, що використовують протокол TCP або UDP, будується відповідно до моделі "клієнт-сервер", (Наприклад оглядач Opera і Web-сервер). Дана модель передбачає, що одна програма (сервер) завжди пасивно очікує звернення до неї іншої програми (клієнта). Для встановлення зв'язку між програмою-клієнта і сервера використовуються такі дані:
використовуваний транспортний протокол (TCP або UDP)
IP-адреса сервера
номер порту сервера
IP-адреса клієнта
номер порту клієнта

Коли клієнт і сервер починають використовувати TCP, створюється віртуальний канал. Дані по цьому каналу можуть одночасно передаватися в обох напрямках. Один прикладний процес пише дані в TCP-порт, вони проходять по мережі, а інших прикладний процес читає їх зі свого TCP-порту. Для того, щоб клієнт міг звертатися до необхідного йому серверу, він повинен знати номер порту, за яким сервер очікує звернення до нього.

Програми-клієнти, які є активною стороною у взаємодії "клієнт-сервер", можуть використовувати, як правило, довільні номери портів, які призначаються динамічно безпосередньо перед зверненням до сервера. Будь-яка прикладна програма (будь то клієнт або сервер) може відкривати для взаємодії будь-яку кількість портів для використання різних транспортних протоколів.

Заключення

alien internet

Жарти :) А справді люди придумали мережу інтернет?


Панове,
на сьогоднішній день залишаю статтю в такому вигляді,
я своєї мети досягнув, зробив короткий, стислий огляд матеріалу та отримав легке уявлення стосовно роботи мережі Інтернет (що і було моєю ціллю)...

Я абсолютно не претендую на достовірність матеріалу, так як по-перше не є спеціалістом по мережевим технологіям, а по-друге матеріал брав з інтернету :) що теж не має гарантій достовірності.

P.S. Якщо ж на Вашу думку все таки тема розкрита не повністю, чи є грубі помилки викладення матеріалу, що ж залиште Ваше повідомлення на моїй сторінці коментарів, перегляну, скоректую....

P.S.S.- Та ще дивуюсь, чи то люди такі розумні, що змогли створити такий проект (я про Інтернет), чи то Алієнси допомогли :)...

Бажаю всім відвідувачам гарного дня і... успіхів в кодуванні, if You (isset(Coder)) :)

Анатолій